Аналіз епістолярної спадщини М. С. Грушевського (кінець ХІХ ст. – 1930-ті рр.).

Автор(и)

  • Julia Iordanova Донецький національний університет імені Василя Стуса

Ключові слова:

епістолярна спадщина, історична наука, М. С. Грушевський, репресії

Анотація

Наукова інтелігенція України часто вимушена була жити й працювати у несприятливих умовах. Але особливо їм це довелося відчути в часи активізації сталінського режиму й масових репресій. Метою є дослідити епістолярну спадщину Михайла Грушевського та встановити вплив його діяльності на розвиток науки в Україні з кінця ХІХ ст., а також у радянський період (у 1920–1930-х рр.) у контексті розвитку української науки того часу. Для дослідження повсякденного життя науковців у зазначений період, а також із метою дослідити зміни у їхніх настроях, починаючи з кінця ХІХ ст., доцільно використовувати джерела особового походження, зокрема, епістолярну спадщину. Цінність таких джерел, зокрема, полягає у можливості розглянути емоційний бік науковця як особистості. Саме з огляду на певні особливості епохи, джерела особового походження є одними з найбільш інформативних. Зокрема через те, що у листах до близьких за світоглядом товаришів (особливо у наукових колах) можна зустріти відвертий виклад думок. У цьому дослідженні використовуються листування М. С. Грушевського – однієї з найвпливовіших постатей української науки та культури періоду, що досліджується. Аналіз матеріалів листування історика дає можливість показати вплив Михайла Грушевського на перебіг подій в Україні. Використаний у роботі міждисциплінарний підхід дозволив реконструювати механізм взаємодії у системі «наука – суспільство» і функціонування української історичної науки в умовах перехідного суспільства. Українську національну ідею Михайло Сергійович підтримував твердо і непорушно, докладаючи максимум зусиль для розвитку української історичної науки. Від своїх переконань вчений не відійшов навіть у той час, коли сам потрапив у жорна нещівної радянської системи

Посилання

Академія наук Української РСР: Персональний склад. Дійсні члени (академіки АН УРСР). Члени-кореспонденти. 1919–1979 / Відп. pед. К. М. Ситник. – К.: Hаук. думка, 1979. – 228 с.

Багалій Д. Академік М. Грушевський і його місце в історіографії. Історико-критичний нарис / Д. Багалій // Червоний шлях. – № 1. – Харків, 1927. – С. 160–217.

Винар Л. Автобіографія Михайла Грушевського з 1926 р. / Любомир Винар. – Нью- Йорк; Мюнхен; Торонто, 1981. – 47 с.

Храмов Ю. Рання історія Української Академії наук / Ю. Храмов, С. Руда, В. Кучмаренко. – К.: Манускрипт, 1993. – 111 с.

Матвєєва Л. В. Національна Академія наук України: етапи розвитку та доля вчених (Історико-джерелознавче дослідження): автореф. дис. … д-ра ист. наук: спец. 07.00.08 / Л. В. Матвєєва. – К., 1996. – 55 с.

Баженов Л. В. Творча спадщина Є. Й. Сіцінського в українській історіографії (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.) / Л. В. Баженов // Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля: зб. наук. праць за підсумками всеукр. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський: К-ПДУ, 2004. – С. 11–17.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, ф. 317, № 346.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, ф. 15, № 1717.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, ф. 317, № 339.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, ф. 15, № 1707.

Марочко В. «Що чути з України і Києва…»: Невідомі листи Михайла Грушевського 1919–1922 років / В. Марочко // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2005. – № 14. – С. 93.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 194, арк. 33–37.

Там само.

Медовкіна Л. Ю. Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20–30-х рр. ХХ ст. / Л. Ю. Медовкіна // Схід (журнал), № 6 (113).

Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація архівних документів / [передмова та коментарі О. Морозова] // Сіверянський літопис. – 2000. – № 2. – С. 64.

Єфремов С. Щоденники, 1923–1929 / С. Єфремов. – К.,1997. – С. 76.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Актуальні проблеми історії